Радянський період




На початку 1918 року в місті встановлена радянська влада, але в лютому в місто ввійшли німецькі окупанти і більшовикам довелося піти в підпілля. У районі міста почали діяти партизанські загони І.І. Драпія та І.А. Чернова-Мирутенка. Після I з'їзду КП(б)У, у роботі якого брали участь представники більшовицької організації Малина, містечко стало одним з центрів підпільної партійної роботи на Київщині. У Малині діяла підпільна друкарня. Завдяки активним діям партизанів, було прискорене звільнення міста в 1919 році від німецьких окупантів і петлюрівців.



Запеклі бої розгорнулися біля Малина в 1920 році, коли на Україну прийшли польські інтервенти. 28 квітня 7-а стрілецька дивізія, командиром якої був А.П. Голиков (Аркадій Гайдар), стрімким ударом розбила ворога й опанувала містом, польським інтервентам довелося відступити.



У квітні 1932 року Малинська сільрада була перетворена на міську. У вересні 1937 року при утворенні Житомирської області Малинський район було включено до її складу. 1938 року за рішенням Ради Народних Комісарів УРСР Малин віднесено до категорії міст районного підпорядкування.



У 1937 році, коли в Україні відбувався адміністративний розділ території, була створена Житомирська область, куди ввійшов Малинський район. Малин віднесений до категорії міст районного підпорядкування.



1941 рік. Знову війна. Уже на початку липня фронт наблизився до Малина. Залізнична станція Малин чотири рази переходила з рук у руки — від фашистів до червоних. Оборона міста тривала місяць. Справжній героїзм проявили війська 5-й армії під командуванням генерала М.І. Потапова, а також 1-а протитанкова артилерійська бригада, 32-й залізничний батальйон, 215-а механізована дивізія. Захопивши Малин, фашисти встановили в місті жорстокий окупаційний режим. Але малинчани не здавалися. Вже в серпні 1941 року недалеко від Малина почав діяти партизанський загін під командуванням І.Ф. Бровкіна. Цього ж року в Малин прибув комуніст лейтенант Радянської Армії П.А. Тараскін. З його ініціативи наприкінці 1941 року в Малині була створена підпільна організація, ядром якої стали сам П.А. Тараскін, В.М. Афанасьєв, В.В. Дідківський, А.П. Мелещенко і В.Л. Бурманчук. Вони створили діючі підпільні групи в прилеглих селах.



16 січня 1943 року гітлерівці «вирахували» підпільну органицію, а П.А. Тараскіна і його соратників розстріляли. Після їхньої смерті підпілля очолила комсомолка, випускниця малинської школи №1 Ніна Сосніна. Організація поповнилася молоддю, яка доставляла партизанам зброю, боєприпаси, медикаменти і поширювала листівки серед населення. Бойовим штабом організації став будинок вчительки Є.Ф. Дорошок, де 31 серпня за зрадницькою вказівкою фашисти оточили і спалили Ніну Сосніну, її батька Івана Івановича Сосніна і партизана Федора Зінченка, якому в цей час робили операцію. П.А. Тараскіну і Н.І. Сосніній присвоєні звання Героя Радянського Союзу.



12 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту звільнили Малин. За роки окупації в місті загинуло понад півтори тисячі чоловік. Незабаром, після звільнення Малина, почали відновлювати роботу промислові підприємства міста. Продукція Малинської паперової фабрики уже в післявоєнні роки експортувалася в ряд закордонних країн. Розвивалися Малинський дослідно-експериментальний завод, що спеціалізувався на виробництві сільськогосподарських машин. Великим попитом користувалася апаратура зв'язку, що робив машинобудівний завод. Активно розвивалися швейна і меблева фабрики, каменедробильний завод. Славилася продукція овочесушильного заводу.



Віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року поставив на карту існування України та її народу. Вже на початку липня 1941 року фронт наблизився до Малина і на підступах до міста розгорнулись тяжкі оборонні бої. 15 липня почались бої за Малин.



Восени 1941 року у Малині створена підпільна організація на чолі з П.А. Тараскіним. Після загибелі Тараскіна організацію очолила Ніна Сосніна. 630 днів діяла Малинська підпільна організація. Ряд учасників підпілля були удостоєні високих урядових нагород. А.Тараскіну та Н. Сосніній посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 12 листопада 1943 року Малин звільнений від німецьких загарбників. Складні етапи життя пройшли малинчани в повоєнні роки та роки утвердження державності. Постановою Верховної ради України від 18 листопада 2003 року місто Малин Малинського району Житомирської області віднесено до міст обласного підпорядкування.



У 1972 році на честь загиблих жителів Малинського району (більш шести тисяч), у парку культури і відпочинку був висипаний Курган Безсмертя. У ньому — земля, вислана з багатьох міст-героїв. Недалеко від Кургану Безсмертя на п'єдесталі встановлена семидесятип’ятиміліметрова протитанкова гармата. Це пам'ятник героям Великої Вітчизняної війни. Гранітний обеліск визволителям міста від фашистських загарбників установлений на Привокзальній площі.



У 1984 році відкритий Меморіальний комплекс Героям Малинского підпілля, а в наступному році — Алея Героїв. На ній установлені погруддя Н.І. Сосніної, П.А. Тараскіна, Н.П. Грищенка, В.З. Вайсера, А.П. Єгорова, П.Ф. Захарченка, І.А. Барміна. У 1986 році в місті встановлений пам'ятник М.М. Миклусі-Маклаю, а в Малинському лісотехникумі створений музей ученого.

Источник


Создан 24 дек 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником