Малин. Від древлян до папуасів

Малин одна из верий истории



http://tutbuv.com/?p=2427 пишет

Малин. Від древлян до папуасів

Скажу одразу: пересічному туристу робити в Малині нічого. Це чесно визнають і самі мешканці містечка:

Коментуючи перспективи розвитку туризму в нашому регіоні, краєзнавець, кандидат історичних наук, директор Українківської школи Василь Тимошенко заявив:

— Навряд чи Малин встигне щось зробити в цьому плані до чемпіонату Європи. А тому я б не радив везти в наше місто закордонних туристів, аби його не викреслили назавжди із туристичних маршрутів. Малину, здається, сьогодні ні до чемпіонатів, ні до туристів.


Мені ж лише у назві вчувалось щось особливе, привабливе. Як от в слові “Кагарлик”. На жаль, як і в Кагарлика, привабливість міста обмежується його історією. Зрештою, хіба вперше?



Древній Малин був одним з найбільших древлянських міст. Колись поліщуки, як союз племен, мали навіть своє князівство. Яке завоював спершу Віщий Олег, а удруге – князь Ігор.



Головним древлянським містом був Іскоростень (про який я ще якось розкажу). Малин же був якраз на шляху з Києва до Іскоростеня.



Як, гадаю, багатьом пригадується, древляни, обурені неповерненням ПДВ повторним збором данини, повстали. Очолив повстання князь Мал.



Спершу обурені поліщуки хотіли якось домовитись. Але порадившись вирішили Ігоря вбити:

Коли вже вовк повадився до овець, то буде тягати їх одну за одною, і якщо його не вбити, то не зупиниться поки не поїсть все стадо. Те саме із цим чоловіком: якщо не уб’ємо його зараз, то потім він знищить нас усіх.


Нахабний Мал не лише все це наколотив, але й надіслав до вдови – княгині Ольги – сватів! Як відомо, княгиня сватів вбила, причому першу партію – живцем поховала у човні, другу – спалила в бані. А потім ще й пішла палити Іскоростень. Дорогою зруйнувала й Малин.



Як ви вже зрозуміли, назву міста пов’язують з невдахою-женихом Малом. А першу згадку про Малин датують 891-м роком.



Після остаточно вирішення древлянського питання і татаро-монгольської окупації Малин мало не став просто сторінкою історії.

Знову згадують про Малин у літописах в 1445-му році. У той час це землі Великого князівства Литовського, згодом – Речі Посполитої.



Малин перебуває у власності шляхтичів Немирічі, згодом – Єльців. Під час Хмельниччини містечко входить до Київського полку. На той час в Малині десь сорок дворів. Після війни – до десяти.



Лише на початку XVIII ст. Малин (здається) отримує Маґдебурзьке право. Місто переходить у власність княгині Красицької, земського писаря Кордиша, княгині Радзівілл, а в 1855-му – княгині Щербакової.

Після другого поділу Польщі Малин – звичайне провінційне містечко, Радомишльського повіту Київської губернії.



На середину XIX ст. тут мешкає біля тисячі жителів, більшість з яких - євреї. Будується кілька мануфактур, чавунний завод. В 1866-му Малин стає центром волості.





Саме час згадати про другу після Мала визначну постать в історії Малина. В 1873-му чи то лише садибу, чи то все місто купує Катерина Миклуха. Давній козацький рід Миклух був один з перших, хто підтримав Богдана Хмельницького у антипольському повстанні.

Родова легенда оповідає, як Грицько Миклуха полонив польського наймита бідного шотландського лицаря Мікаеля МакЛая. Бранець скоро не лише подружився, але й породнився з Миклухами, бо взяв за дружину Ганну, сестру Грицька.

Нащадки Миклух брали участь у багатьох війнах і за хоробрість отримали спадкове дворянство від князя Потьомкіна. А друге, шотландське прізвище повернув собі Микола Миклухо-Маклай. Той самий, що вивчав папуасів.



Чесно кажучи, в Малині Микола Миколайович бував значно менше, ніж на Новій Гвінеї. Малинці не образились і в 1986-му відкрили пам’ятник знаменитому етнографу. Кажуть, що монумент – єдиний в Європі.



Головними індустріальними здобутками для міста в другій половині XIX століття стало будівництво в 1871-му паперової фабрики, а в 1902-му залізниці Київ-Ковель. Паперова фабрика починала з випуску сигарного та письмового, а в наші дні доросла і до банкнотного паперу. Цікаво, що гроші Малинська фабрика штампувала і в післяреволюційному бардаку.



Роки громадянської війни були складними для міста. Його населення знову стрімко зменшувалось. Неодноразові переходи з рук в руки, атаки ворожих армій (одну з них успішно провів юний Аркадій Гайдар). Не легше переживав Малин і Другу світову.

В ті роки в Малині активно діяло більшовицьке підпілля (принаймні так стверджувала радянська пропаганда). Після викриття старших товаришів, антифашистський спротив очолила місцева комсомолка Ніна Сосніна.



До речі. Зверніть увагу, що, як і часто на Житомирщині, бодай трохи важливі таблички виконуються тут з граніту. На відміну від Коростишева могильний бізнес тут не процвітає, зате, на контрасті з гранітними плямами, звичайні вивіски виглядають оригінальніше.




Так от. Сосніну гітлерівці за зрадницькою вказівкою спалили, її активістів розстріляли. Все це вельми нагадує історію “Молодої гвардії”.



У 1984-му було відкрито Меморіал на пам’ять про героїв Малинського підпілля і Алею Героїв.



Вічний вогонь чомусь змонтували в закутку комплексу. Газ відключили напевне за неуплату.



На диво цікавою виявилось вивчення головної скульптурної групи, яка зображає підпільників: і саму Ніну Сосніну, і її розстріляного попередника комуніста Тараскіна з товаришами.



От. А за кам’яною брилою зачаївся якийсь підозрілий тіп в ушанці. Гадаю це і є той зрадник, котрий всіх здав.



Після війни Малин залишається районним центром з відповідними можливостями і перспективами. Добрі люди порахували, наприклад, що в 1970-му році в Малині мешкало майже 17 тисяч жителів, які ходили по одній площі, 100 вулицях і 38 провулках.



В наші кількість вулиць подвоїлась. Мешканців – 28 тисяч.





Я наївно вважав, що до житомирського Малина має якийсь стосунок знаменитий малиновий подзвін. Та виявилось, що ця історія про інше місто – Мехелен (Малин) у Бельгії.



Анекдот не дуже в тему, але з сайту “Мій Малин”

У часи Петра I на військовому виробництві катастрофічно не вистачало металу. Тому Петро зняв з якогось собору величезний дзвін і відправив його на переплавку.

Війна закінчилася, священики прийшли до Петра просити дзвін назад і отримали на чолобитній резолюцію: «А ху* мого вам не дати?». Священики образилися й пішли.

Однак у часи правління Катерини II вони знову прийшли в палац, показали відповідь Петра й попросили розв’язати цю ситуацію. Катерина взяла чолобитну й дописала внизу: «Було б вам, святі отці, брати що батюшка Петро Олексійович пропонував. Я ж, грішна, і тим допомогти не можу».


Сьогодення Малина захмарене виборами. На щастя чи нещастя, на початок серпня тут призначені позачергові вибори міського голови. Міські сайти є суцільною агітаційною листівкою, а на парканах малинців лякають “іудами Чернівецького”.



Є час і для розваг.



Бонус-трек.

Гімн Малина. Сл. Є. Грищенка. Муз. Р.Олексієнка

Крізь роки і віки
Крізь роки і віки
Шлях проліг нелегкий
Для древлянського гордого міста.
Та світили зірки,
Бігли води ріки,
Щоб майбутнє наповнити змістом.

Приспів:
Там, де річка Ірша, там, де сосни й дуби
Землю й небо єднають у сплаві,
Рідний Малин, крилато стояти тобі
Тут на славу вкраїнській державі.
До пори дмуть вітри
І вогонь злий горить,
Тільки духу вони не зламали.
Не злякать, не скорить,
Бо щоб жить і творить
Був покладений рідний наш Малин.

Приспів.

Молодий він завжди,
Як у травні сади,
Як співуча моя Україна.
Нам його берегти,
З ним в майбутнє іти,
Всім на гордість плекаючи зміну

Приспів.




Малин на МЕТА-картах. Проїзд залізницею до станції Малин. Проїзд на автомобілі від Києва – 115 км (біля 2-х годин дороги), від Житомира– 108 км. Неподалік варто подивитись на Коростень і тамтешній об’єкт “Скеля”, древній Овруч, гранітний Коростишів, палац в Мироцькому.


Создан 20 сен 2009



  Комментарии       
Всего 1, последний 4 года назад
vaza08 16 мар 2013 ответить
Для Василя Тимошенко
Шановний пане Василю. Уточніть будь ласка в своєму матеріалі "У лещатах двоглавого орла (Овруцька околична шляхта в XIX – на початку ХХ ст.)" у фразі "Овруцький староста Франтишек Згурський ..." прізвище. Насправді він Загурський.
З повагою, Валентин Згурський.
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником