До Київської губернії входив Малинський округ з окружним центром в м. Малин




Сьогодні не зайвим буде повернутися до причин адміністративно-територіального реформування, яке проводилося в Україні у 20-х роках минулого століття. Це дозволить краще розуміти процеси сьогодення.

Після встановлення радянської влади на території України виникла проблема формування ефективної влади із визначеною територіальною основою. Впродовж 20-х років Україна перейшла від старої, перевіреної часом системи адміністративно-територіального устрою, до нової – радянської, яка дозволила контролювати усі процеси на територіях і зупинити процес неконтрольованого подрібнення адміністративних одиниць. В цей час здійснюється легалізація сільських рад з обмеженням щодо чисельності населення у цій одиниці, звичайні волості перейменувались в райони, замість великих губерній створювались округи.

Продовження побудови радянської моделі адміністративно-територіального устрою в 30-х роках відбувалося через розформування округів та побудову двоступеневої системи з жорсткою державною централізацією.

У 1921 році територія Київської губернії поділялась на 12 повітів і 200 волостей. До Чорнобильського повіту входили 10 волостей: Горностайпільська, Іванківська, Красятицька, Максимовицька, Мартиновицька, Прибірська, Стечанська, Хабнівська, Чорнобильська, Шепелицька.

До Київської губернії входив Малинський округ з окружним центром в м. Малин, до складу якого увійшли територія Чорнобильського і частина Радомишльського повітів, всього 10 районів, в тому числі: Іванківський, до якого ввійшли Іванківська волость і частина Прибірської; Розважівський, до якого ввійшли Красятицька і Розважівська волості; Чорнобильський, до якого ввійшли Стечанська, Чорнобильська волості, частини Горностайпільської (на північ від р. Тетерів), Прибірської (північніше р. Вересня), Шепелицької (села Великий Корогод, Малий Корогод і Роз'їжджа) волостей.

Вважаю, доречно навести тут деякі дані, які містяться в статті М.М. Корінного, головного спеціаліста-архівіста відділу інформації та використання документів Державного архіву Київської області, яка називається «3 історії становлення сучасного адміністративно-територіального устрою Київської області».

... Поняття "Київщина" має декілька значень в історико-географічному сенсі. Це не тільки територія сучасної Київської області. У 20-30-х роках XX ст. до її складу входили частково землі сучасних Вінницької, Житомирської, Кіровоградської областей, приєднані деякі райони сучасних Полтавської та Чернігівської областей, а також уся Черкаська область.

Адміністративно-територіальні перетворення в Україні розпочалися з декрету "Про порядок зміни меж губернських, повітових та інших", виданого 27 січня 1918 р. Радою Народних Комісарів РРФСР, згідно з яким питання про зміну меж губерній, повітів, волостей повністю передавалося у відання місцевим радам робочих, селянських і солдатських депутатів. Після встановлення радянської влади в Україні відбуваються зміни в адміністративно-територіальному поділі Київської губернії. У червні 1919 р. утворюється Чорнобильський повіт шляхом розукрупнення Радомишльського повіту.

...У 1922-1923 p.p. в Україні проведена нова адміністративно-територіальна реформа, спрямована на зменшення адміністративно-територіальних одиниць, скорочення і спрощення радянського апарату. 7 березня 1923 р. видано постанову ВУЦВК "Про адміністративно-територіальний поділ Київщини", відповідно до якої 14 повітів Київської губернії були замінені на 7 округів, а 247 волостей – на 111 районів, а іншою постановою "Про новий адміністративно-територіальний поділ України" від 12 квітня 1923 року ВУЦВК затвердив новий поділ республіки на округи та райони. Це був перший етап переходу до нового адміністративно-територіального устрою країни.

Київська губернія була поділена на 7 округів: Білоцерківський у складі 20 районів, Бердичівський – 13 районів, Київський – 20 районів, Корсунський – 18 районів, Малинський – 10 районів, Уманський – 15 районів і Черкаський – 15 районів.

28 жовтня 1924 р. ВУЦВК видав постанову "Про ліквідацію Малинського округу Київської губернії", відповідно до якої 13 березня 1925 р. постановою ВУЦВК і РНК УРСР "Про точний розподіл території ліквідованого Малинського округу Київської губернії між Київською і Волинською губерніями" із Малинського округу до складу Київського округу увійшли Іванківський, Розважівський, Товстоліський, Хабнівський і Чорнобильський райони.

Постановою ВУЦВК від 3 червня 1925 р. "Про ліквідацію губерній і перехід до триступеневої системи управління" був завершений перехід від чотириступеневої (центр-губернія-повіт-волость) до триступеневої (центр-округ-район) системи (з 1 серпня 1925 p.).

Уся територія Української РСР, за винятком Молдавської АРСР, була поділена на 41 округ. До Київського округу увійшли 25 районів: Баришівський, Бишівський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Брусилівський, Будаївський, Васильківський, Великодимерський, Германівський, Гостомельський, Димерський, Жукинський, Іванківський, Кагарлицький, Лехнівський, Макарівський, Новошепелицький, Обухівський, Переяславський, Ржищівський, Рогозівський, Розважівський, Хабнівський, Чорнобильський.

У районному архіві зберігається багато інформації про всі етапи реформування, які проводились в Україні, на Київщині та в нашому районі включно по останні роки. Всього в газетній статті не переповіси. Тож наші двері завжди відкриті для допитливих земляків, які прагнуть більше знати про історію свого краю.

 

Источник



Создан 30 сен 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником